Св. Миколай Чудотворець народився приблизно у 270 році в Патарі, самому багатому у той час місті Лікії - півострова у Середземному морі (Мала Азія). Його батьки були дуже багатими і глибоковіруючими людьми. Вони охрестили Миколая відразу після його народження, що було на той час великою рідкістю. Властиво, виховання малого Миколая зводилось до усвідомлення єдиної істини: немає більш страшнішого, більш жахливішого нещастя, ніж гріх. В дусі такого виховання майбутній чудотворець ще з дитинства полюбив Церкву, а вже з шести років став читати священні книги, перш за все Біблію. Ледь досягнувши повноліття, святий Миколай втратив своїх батьків, які залишили йому великий спадок. Він усвідомлював, що це багатство повинне бути використане на славу Богові і поміч людям. І незабаром св. Миколай вперше допоміг цим багатством, врятувавши трьох дівчат від гріха. Недалеко від нього в Патарі жив чоловік, який сильно розорився. Щоб вийти з дуже важкого матеріального становища, він вирішив скористатись честю трьох своїх красунь. Св. Миколай дізнався про це і потім три рази пробирався до убогої хатини, залишаючи кожного разу по мішку золота на придане для кожної з дочок.

Багато років св. Миколай був єпископом у Мирах, провін-ція Лікія в Малій Азії. Він брав участь у Першому Вселенському Соборі 325 р. у Нікеї. Помер приблизно у 345 році.           Культ святого Миколая починає рости від того часу, коли цісар Юстиніан І (527-565) збудував на його честь церкву у Царгороді. А цісар Мануїл Комнен (1143-1181) державним законом приписав святкувати день Св. Миколая 6 грудня. З Візантії його культ поширюєть-ся по цілому світі. Найстаріший життєпис св. Миколая походить з 9-го століття.

          На Заході папа Миколай (858-867) - перший папа з цим іменем - близько 860-го року збудував у Римі церкву св. Миколая. До Німеччини його культ привезла візантійська княжна Теофано, дружина цісаря Оттона ІІ (973-983). Латинська Церква також святкує св. Миколая 6 грудня. У Франції і Німеччині є понад дві тисячі, а в Англії бл. 400 церков, присвячених Св. Миколаєві.

На Українські землі культ св. Миколая приходить разом із християнством. В другій пол. 11-го століття у Києві на Аскольдовій могилі була збудована церква св. Миколая. На Галицьких землях однією з найстаріших є церква св. Ми-колая у Львові, що походить з 13-го століття. Пісні про св. Миколая належать до най-давніших зразків української поезії, найпопулярнішою з яких є „Ой хто, хто Миколая любить“.